Про заповідник

картаДержавний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник створений постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.94р. №447 на базі комплексу пам’яток історії та культури Лук’янівського цивільного кладовища заснованого у 1878 році. Площа заповідника складає  20,45 га.

Метою діяльності заповідника є забезпечення збереження пам’яток історії та культури, проведення наукових досліджень, реставрація намогильних споруд. Як результат проведеної роботи, 277 могил відомих діячів та мистецьких надгробків, перебувають на державному обліку та охороні. На території Лук’янівського заповідника збереглися надгробки виготовлені в  кінці ІХ – початку ХХ століть у майстернях дореволюційного Києва: Ріцолатті, Вдови де-Веккі, Ромма, Зантера та інші. Авторами надгробків більш пізнього періоду  є відомі скульптори і архітектори: І.Кавалерідзе, С.Коненков, В.Кричевський, Ф.Коцюбинський, В.Машкара, М.Морозов, І.Макогон, А.Ігнащенк, П.Костирк, А.Мілецький.

Пам’ятки Лук’янівського некрополю стосуються різних сфер людської діяльності – історії, архітектури, мистецтва. На ньому лежать представники майже всіх давніх українських старшинських родів, він став усипальницею родин: Симиренків, Полуботків, Леонтовичів, Самойловичів, Орнатських, Чирвинських, Юркевичів, Грушевських, Огієвських та багатьох інших. Тут поховано багато відомих людей, знаних і шановних не лише в Україні , які творили історію нашого міста, чиї наукові діяння стали національним надбанням та увійшли в скарбницю досягнень світової цивілізації. Серед них – академіки медицини М. Д. Стражеско, О. Ю. Лур’є, О. М. Марзєєв, В. Ю. Чаговець; математики Д. О. Граве, Г. В. Пфейффер; астроном О. Я. Орлов; історик, другий президент АН УРСР М. П. Василенко; ботаніки М. Г. Холодний, М. Ф. Кащенко, О. В. Фомін, чиє ім’я носить ботанічний сад Університету імені Шевченка; професор-фізик Г. Г. Де-Метц.

Поміж відомих постатей культури – композитор, засновник і перший директор Київської консерваторії В. В. Пухальський; композитор і співак, представник відомої української родини С. Ф. Дурдуковський; композитори Микола Антонович та Костянтин Миколайович Шиповичі; актриса театру «Березіль» Л. М. Гаккебуш; художники О. О. Мурашко, В. Д. Орловський, М. К. Пимоненко, інші.

Багато військових  поховань знаходяться на території заповідника: останній головнокомандуючий Російської імператорської армії генерал-лейтенант М. М. Духонін; співавтор винаходу легендарної «Катюші» В. І. Александров; «легендарний витязь неба», ас-винищувач Евграф Крутень; льотчик, відомий світові, як автор і перший виконавець «мертвої петлі», а також рекордних по тривалості перельотів П. М. Нестеров, моряки Дніпровської флотилії та інші.

На Лук’янівське кладовище переносили поховання після ліквідації історичних некрополів на Аскольдовій могилі, Щекавиці, в Покровському монастирі, на пагостах церков святої Магдалини (КПІ), Феодорівської Вознесенської тощо – так було перенесено тлін професорів КПІ В. П. Іжевського та М. І. Коновалова, полеглих під Крутами студентів – В. Шульгина та В. Наумовича. Сюди привезено землю з братської могили на Соловках, в якій почиває прах репресованого поета, літературознавця, перекладача М. Зерова. Капсулу з землею підпоховано в могилу його сина Костика.

Від інших кладовищ міста Києва Лук’янівське відрізняють поховання жертв репресій 1918–1944 років — жахливі сліди безчинних діянь НКВС. Серед безвинно згублених – кращі представники інтелігенції, духовенства, світла талановита молодь українського народу. Літератори Іван і Тарас Крушельницькі, Григорій Стрілець-Косинка, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Василь Вишиваний, та багато, багато інших заручників червоного режиму залишились на цьому кладовищі назавжди. Саме в ці роки на території кладовища в братських та окремих могилах ховали представників духовенства: протиєрей Олександр Глаголев; перший предсоятель УАПЦ, митрополит Василь Липківський, які не відступилися від віри та продовжували Божу справу.

В Державному історико-меморіальному Лук’янівському заповіднику постійно виконуються роботи по благоустрою території та впорядкуванню пам’яток. Тут працює музейна кімната, експозиція якої дає можливість ближче познайомитись з життєвим та творчим шляхом визначних постатей нашого минулого, похованих на кладовищі. Знято документальний фільм, видано путівник та біографічний довідник. Саме на Лук’янівському кладовищі проведена повна інвентаризація поховань та сформована електронна база.